У 2025 році розмова про DeFi — це вже не лише про ліквідність чи прибутковість. Йдеться про виживання в умовах регуляцій. Коли такі агентства, як SEC у США, переглядають, як класифікувати децентралізовані системи, а по всьому світу обговорюють нові рамки для крипторинку, наступний етап розвитку DeFi залежатиме від того, як протоколи зможуть орієнтуватися у цьому змінному середовищі.
AZEx, permissionless perpetual DEX, створений на базі Uniswap v4 Hooks, — хороший приклад для аналізу. Його дизайн — повністю ончейн, модульний і не оновлюваний — відображає філософію децентралізації, яка може стати водночас найбільшим захистом і найбільшим викликом у нову регуляторну епоху.
Уряди дедалі пильніше придивляються до DeFi.
У США обговорюють ідею «безпечної гавані» (safe harbor) для нейтральних протоколів — систем, що працюють без дискреційного контролю з боку засновників.
В ЄС регламент MiCA (Markets in Crypto Assets) вже впливає на те, як біржі та емітенти працюють із відповідністю правилам, і частина положень може поширитися на децентралізовану інфраструктуру.
В Азії регулятори тестують sandbox-моделі, дозволяючи експерименти, але із жорсткішими вимогами до KYC для провайдерів ліквідності.
Для проєктів на кшталт AZEx це створює парадокс. Щоб залишатися permissionless, їм потрібно уникати функцій-«воротарів». Але щоб масштабуватися глобально, вони повинні уникнути статусу «некомерційної, невідповідної біржі».
AZEx обрав технічний шлях, що максимально схиляється до децентралізації:
Ончейн-виконання: жодних офчейн-движків, жодного прихованого order flow. Усі трейди й ліквідації можна перевірити в реальному часі.
Permissionless listing: будь-який токен можна додати без затвердження, мінімізуючи потребу в централізованій модерації.
Неоновлюваність контрактів: після запуску код не може бути змінений розробниками — це підкріплює статус нейтрального фінансового інструменту, а не сервісу з оператором.
Ці рішення важливі, бо регулятори часто ставлять запитання: хто контролює протокол? У випадку AZEx відповідь може звучати: ніхто. Це інфраструктура, а не посередник.
Ще одна стратегія адаптації — це governance. Через токени, як-от AZT (для голосування та стейкінгу), AZEx робить акцент на управлінні спільнотою, а не командою засновників. Теоретично це може допомогти потрапити під майбутні рамки «safe harbor».
Втім, регулятори, ймовірно, перевірятимуть, чи governance-токени справді розподілені, чи їх контролює вузьке коло інсайдерів. Це одне з найгостріших питань у DeFi-комплаєнсі.
AZEx добре ілюструє дилему 2025 року: чи може протокол бути одночасно повністю permissionless і при цьому «вижити» під регуляціями?
Якщо регулятори визнають нейтральні смарт-контракти легітимною інфраструктурою, такі проєкти, як AZEx, зможуть процвітати — створюючи відкриті, прозорі ринки без «воротарів».
Але якщо політики вимагатимуть KYC на рівні протоколу або покладатимуть юридичну відповідальність на розробників immutable-коду, шлях стане набагато складнішим.
AZEx — це не лише технічний експеримент із perpetual-ринками. Це кейс про те, як DeFi може адаптуватися — або чинити опір — новим регуляціям. Його ставка на повну ончейн-прозорість, нейтральність і governance спільнотою створює певний «блакитний принт» для потенційно «регуляційно-стійкого» протоколу.
Проте напруга зберігається: децентралізація є водночас найсильнішим захистом і найбільшим ризиком. Те, як AZEx пройде цей етап, багато скаже про майбутнє permissionless-фінансів у світі регуляцій.