на фото фреска на Інституті Кібернетики НАН України імені В. Глушкова

У складний час, коли Україна знаходиться на перехресті, ми стикаємося з надзвичайно важливим викликом. Поки ми боремося за наше майбутнє, важливо не тільки дивитися вперед, але й вивчати нашу історію, аби витягти з неї цінні уроки. Один з цих уроків походить від видатного вченого радянських часів Віктора Глушкова, який в 1960-ті роки запропонував революційну ідею ОГАС - Об'єднаної Господарської Системи - що мала б забезпечити повну автоматизацію планування в радянській економіці.

Сьогодні, в епоху децентралізованих фінансів, коли технології блокчейн дозволяють створювати прозорі та автономні економічні системи, ми можемо знову звернутися до Глушкова, його бачення та ідеї ОГАС. Відзначаючи невід'ємність його досліджень для сучасного світу, важливо зазирнути в майбутнє, де наша країна може стати частиною глобальної децентралізованої економічної системи.

У центрі нашої уваги сьогодні - Uniswap, один з найяскравіших прикладів децентралізованих фінансів (DeFi). Ця платформа, що працює на основі принципу автоматичного маркет-мейкера, дає змогу користувачам безпосередньо торгувати криптовалютами без потреби в посередниках, трансформуючи спосіб, яким ми розуміємо і використовуємо фінансові ринки.

Зіставлення ОГАС та Uniswap, на перший погляд, може здатися несподіваним, але обидві ці системи мають важливе значення для України. Вони пропонують бачення світу, де економіка може бути керована ефективніше, прозоріше та демократичніше, якщо використовувати можливості, які надає нам технологія. З огляду на наше суспільство, що стрімко рухається вперед, ми повинні досліджувати, аналізувати та вивчати ці ідеї, розуміючи, як вони можуть допомогти нам зміцнити нашу країну і гарантувати краще майбутнє для всіх українців.

Для глибокого розуміння генезису ОГАС важливо звернути свій погляд на постать Віктора Глушкова, громадянина Радянської України, видатного математика та кібернетика, палкого прихильника економічної реформи, який приділяв особливу увагу інформаційним технологіям.

Народившись у 1923 році в місті Ростов-на-Дону, Глушков був свідком драматичних змін на радянській сцені. Він спостерігав, як його країна була поглинена ідеологією, що намагалася автоматизувати та централізувати керування економікою на основі суворого державного планування.

У 1950-х роках, Глушков бачив нагальну потребу в більш раціональному та ефективному підході до економічного планування, який міг би відповісти на виклики глобалізації та технологічних інновацій. Він запропонував концепцію Об'єднаної Господарської Системи - ОГАС.

ОГАС була задумана як мережа десятків тисяч комп'ютерів по всій країні, які забезпечували б деталізоване планування економіки, миттєво враховуючи всі зміни в попиті, пропозиції та виробничих потужностях. Завдяки цьому ресурси можна було б використовувати найбільш оптимально, тим самим уникнувши традиційних проблем, що пов'язані з державним плануванням.

Ця ідея була революційною. Глушков бачив, що автоматизація могла б внести революцію в радянську систему планування. Проте, його візію так і не було реалізовано. Попри бажання та високу кваліфікацію Глушкова, політичні перешкоди та технологічні обмеження 1960-х років зробили цей проект нереалізованим.

Проте, значимість та потенціал ідеї ОГАС важко переоцінити. Вона стала першим в історії спробою створити велику мережу для автоматизованого керування національною економікою. Хоча проект так і не був впроваджений, він заклав фундамент для подальшого розвитку інформаційних систем в Україні та інших країнах.

Не менш важливо зазначити, що ця історія про Глушкова та ОГАС навчає нас важливому уроку про те, що прогрес - це не тільки технологічні досягнення, але й здатність до адаптації, переборення політичних та соціальних перешкод.

Згадуючи ідею ОГАС, нашу увагу привертає сучасний феномен, який називають Децентралізованими Фінансами, або DeFi. Це - світ, де фінансові операції створюються, здійснюються та контролюються не централізованими установами, а відкритими, автоматизованими системами, які дозволяють ринковим учасникам взаємодіяти безпосередньо. Серед цих DeFi-платформ є одна, зокрема, яка має важливе значення для нашої розмови - Uniswap.

Uniswap - це протокол на Ethereum, який дозволяє автоматизовану торгівлю криптовалютою за допомогою системи ліквідності, що забезпечує постійну доступність криптовалют для торгівлі. Його головна особливість полягає в тому, що він дозволяє здійснювати торгівлю безпосередньо між користувачами, уникаючи традиційних бірж, та забезпечує плавність ринку завдяки унікальному механізму, який відомий як "автоматичний маркетмейкер".

Ця технологія змінила пейзаж криптовалютних ринків, викликавши зміни в тому, як люди взаємодіють з фінансовими активами. Вона має в собі якісь риси, що нагадують ОГАС - зокрема, бажання автоматизувати важливі процеси та забезпечити більш ефективну взаємодію між учасниками ринку.

Однак, на відміну від ОГАС, який був централізованою системою, що контролюється державою, Uniswap працює на децентралізованій платформі, що забезпечує децентралізовані фінанси. Ця децентралізація дає Uniswap потенційну здатність до глобальної масштабності та адаптації, що відповідає швидко змінюваним умовам ринку.

Враховуючи прискорення технологічного прогресу в наш час, важливо розуміти, що DeFi та Uniswap - це лише вершина айсберга. Вони відкривають широкі можливості для інновацій в економіці, фінансах та суспільстві в цілому. Отже, аналізуючи їх потенційний вплив, ми повинні також враховувати історичні уроки, зокрема досвід ОГАС, щоб зрозуміти, як краще використовувати ці технології на благо нашого суспільства.

Задля більшої ясності, ми можемо розглянути гіпотетичну ситуацію, в якій ОГАС був би реалізований за допомогою Uniswap та токенів.

В цьому контексті, кожен товар або послуга в економіці може бути токенізований. Токенізація - це процес перетворення активів (в даному випадку товарів і послуг) у цифрові токени на блокчейні. В результаті, ці товари і послуги можуть бути легко обміняні або торговані на Uniswap.

Розглянемо, наприклад, товар якогось виробника. Виробник може створити токен, що представляє цей товар, і початково пропонувати його в обмін на гроші або інші товари на Uniswap. Оскільки Uniswap використовує систему постійних продуктових ринків, токени будуть торговані вільно, а їх ціни будуть визначатися відносним попитом та пропозицією.

В такій економіці, що працює на основі токенів, ємність маркетмейкера Uniswap може забезпечити неперервну ліквідність для обміну товарів і послуг. Це б дозволило бізнесам і споживачам легко і ефективно торгувати та обмінювати свої товари і послуги.

Однак важливо зазначити, що реалізація такої системи на практиці стикнеться зі значними викликами. Насамперед, потрібно врахувати відмінності в стабільності та ліквідності різних токенів. Не всі товари і послуги можуть бути легко токенізовані або мати достатню ліквідність на Uniswap. Також існують питання регулювання, які потребують уважного вивчення та аналізу.

https://nakamoto.com/credible-neutrality/

Є одна річ, яка дозволяє розподіленій децентралізованій системі триматися купи і не вироджуватись у купу центрів, нічим не повʼязаних. Ця причина – віра в обʼєктивну справедливість системи, яку можна засвідчити особисто.

Термін "Credible Neutrality" або "Достовірна Нейтралітетність" вперше було використано Віталіком Бутеріним, одним з засновників Етеріуму, для опису принципу, який повинен керувати розробкою децентралізованих систем. Згідно з цим принципом, системи мають бути не тільки технічно надійними, але й справедливими та об'єктивними в своїх відносинах з користувачами.

Суть "Достовірної Нейтралітетності" полягає в тому, що децентралізована система має бути створена та виконана таким чином, щоб вона не фаворизувала ніякого конкретного учасника або групу учасників. Вона має діяти за правилами, які відомі всім, і ці правила повинні бути незмінними.

Цей принцип має особливу важливість в контексті децентралізованих фінансів (DeFi) і блокчейн-технологій. В цих системах нейтралітет та прозорість особливо важливі, оскільки вони мають вирішити проблему довіри між учасниками, які не мають можливості полагатися на централізовані авторитети, такі як банки або уряди.

Ідея "Достовірної Нейтралітетності" є актуальною не лише для розробників та користувачів децентралізованих систем, але й для ширшого суспільства. Вона змушує нас переосмислити наші уявлення про справедливість та об'єктивність в епоху цифрових технологій.

ОГАС не був сконструйований на відкритих даних. У блокчейні всі дані відкриті і публічні.

"Достовірна нейтральність" та відкриті дані — це два ключові стовпи, на яких має спиратися сучасне цифрове суспільство, особливо у контексті децентралізованих технологій. Вони разом формують ґрунтовну основу для забезпечення прозорості, справедливості та доступності у таких вітально важливих сферах, як громадські послуги, економіка та управління.

Відкриті дані, у своїй суті, становлять вільно доступну для використання інформацію, вільну від обмежень, що стосуються авторських прав, патентів чи інших форм контролю. Вони відіграють важливу роль в підтримці прозорості, оскільки дозволяють громадськості мати вільний доступ до інформації, що забезпечує можливість контролю та участі в прийнятті рішень.

Об'єднуючи "вірогідну нейтральність" з відкритими даними, можливо створити міцну основу для справедливого та прозорого цифрового суспільства. В Україні, країні, що продовжує боротися за глибокі реформи і прозорість в усіх сферах життя, ці принципи можуть стати ключовими в побудові ефективного, справедливого та включного цифрового майбутнього.

Цифрова економіка розвивається наживо на наших очах. Але ідея цифрової економіки не нова і важливо вчитись на попередніх зусиллях, вдосконалюючи їх, і надихатись першопрохідцями незвіданих глибин кібернетики.
Попереду стоять дилеми токенізації товарів і послуг, дилема конфіденційності даних користувачів і відкритості даних, новітні методи криптографії, які відкривають далекі фронтири цифрової економіки.

В статті детально не розкривається біографія і наукові надбання Глушкова, як і неймовірні деталі життя і майбутнього кібернетків Радянської України. Для цього рекомендую статтю Радіо Свобода:

https://www.radiosvoboda.org/a/ukrainian-cybernetics-glushkov/28703734.html

В статті розглядається Uniswap як приклад Автоматичного Маркет Мейкера на блокчейні, хоча це не перша лінійна система АММ, як і не перший AMM на блокчейні.

на фото фреска на Інституті Кібернетики НАН України імені В. Глушкова

У складний час, коли Україна знаходиться на перехресті, ми стикаємося з надзвичайно важливим викликом. Поки ми боремося за наше майбутнє, важливо не тільки дивитися вперед, але й вивчати нашу історію, аби витягти з неї цінні уроки. Один з цих уроків походить від видатного вченого радянських часів Віктора Глушкова, який в 1960-ті роки запропонував революційну ідею ОГАС - Об'єднаної Господарської Системи - що мала б забезпечити повну автоматизацію планування в радянській економіці.

Сьогодні, в епоху децентралізованих фінансів, коли технології блокчейн дозволяють створювати прозорі та автономні економічні системи, ми можемо знову звернутися до Глушкова, його бачення та ідеї ОГАС. Відзначаючи невід'ємність його досліджень для сучасного світу, важливо зазирнути в майбутнє, де наша країна може стати частиною глобальної децентралізованої економічної системи.

У центрі нашої уваги сьогодні - Uniswap, один з найяскравіших прикладів децентралізованих фінансів (DeFi). Ця платформа, що працює на основі принципу автоматичного маркет-мейкера, дає змогу користувачам безпосередньо торгувати криптовалютами без потреби в посередниках, трансформуючи спосіб, яким ми розуміємо і використовуємо фінансові ринки.

Зіставлення ОГАС та Uniswap, на перший погляд, може здатися несподіваним, але обидві ці системи мають важливе значення для України. Вони пропонують бачення світу, де економіка може бути керована ефективніше, прозоріше та демократичніше, якщо використовувати можливості, які надає нам технологія. З огляду на наше суспільство, що стрімко рухається вперед, ми повинні досліджувати, аналізувати та вивчати ці ідеї, розуміючи, як вони можуть допомогти нам зміцнити нашу країну і гарантувати краще майбутнє для всіх українців.

Для глибокого розуміння генезису ОГАС важливо звернути свій погляд на постать Віктора Глушкова, громадянина Радянської України, видатного математика та кібернетика, палкого прихильника економічної реформи, який приділяв особливу увагу інформаційним технологіям.

Народившись у 1923 році в місті Ростов-на-Дону, Глушков був свідком драматичних змін на радянській сцені. Він спостерігав, як його країна була поглинена ідеологією, що намагалася автоматизувати та централізувати керування економікою на основі суворого державного планування.

У 1950-х роках, Глушков бачив нагальну потребу в більш раціональному та ефективному підході до економічного планування, який міг би відповісти на виклики глобалізації та технологічних інновацій. Він запропонував концепцію Об'єднаної Господарської Системи - ОГАС.

ОГАС була задумана як мережа десятків тисяч комп'ютерів по всій країні, які забезпечували б деталізоване планування економіки, миттєво враховуючи всі зміни в попиті, пропозиції та виробничих потужностях. Завдяки цьому ресурси можна було б використовувати найбільш оптимально, тим самим уникнувши традиційних проблем, що пов'язані з державним плануванням.

Ця ідея була революційною. Глушков бачив, що автоматизація могла б внести революцію в радянську систему планування. Проте, його візію так і не було реалізовано. Попри бажання та високу кваліфікацію Глушкова, політичні перешкоди та технологічні обмеження 1960-х років зробили цей проект нереалізованим.

Проте, значимість та потенціал ідеї ОГАС важко переоцінити. Вона стала першим в історії спробою створити велику мережу для автоматизованого керування національною економікою. Хоча проект так і не був впроваджений, він заклав фундамент для подальшого розвитку інформаційних систем в Україні та інших країнах.

Не менш важливо зазначити, що ця історія про Глушкова та ОГАС навчає нас важливому уроку про те, що прогрес - це не тільки технологічні досягнення, але й здатність до адаптації, переборення політичних та соціальних перешкод.

Згадуючи ідею ОГАС, нашу увагу привертає сучасний феномен, який називають Децентралізованими Фінансами, або DeFi. Це - світ, де фінансові операції створюються, здійснюються та контролюються не централізованими установами, а відкритими, автоматизованими системами, які дозволяють ринковим учасникам взаємодіяти безпосередньо. Серед цих DeFi-платформ є одна, зокрема, яка має важливе значення для нашої розмови - Uniswap.

Uniswap - це протокол на Ethereum, який дозволяє автоматизовану торгівлю криптовалютою за допомогою системи ліквідності, що забезпечує постійну доступність криптовалют для торгівлі. Його головна особливість полягає в тому, що він дозволяє здійснювати торгівлю безпосередньо між користувачами, уникаючи традиційних бірж, та забезпечує плавність ринку завдяки унікальному механізму, який відомий як "автоматичний маркетмейкер".

Ця технологія змінила пейзаж криптовалютних ринків, викликавши зміни в тому, як люди взаємодіють з фінансовими активами. Вона має в собі якісь риси, що нагадують ОГАС - зокрема, бажання автоматизувати важливі процеси та забезпечити більш ефективну взаємодію між учасниками ринку.

Однак, на відміну від ОГАС, який був централізованою системою, що контролюється державою, Uniswap працює на децентралізованій платформі, що забезпечує децентралізовані фінанси. Ця децентралізація дає Uniswap потенційну здатність до глобальної масштабності та адаптації, що відповідає швидко змінюваним умовам ринку.

Враховуючи прискорення технологічного прогресу в наш час, важливо розуміти, що DeFi та Uniswap - це лише вершина айсберга. Вони відкривають широкі можливості для інновацій в економіці, фінансах та суспільстві в цілому. Отже, аналізуючи їх потенційний вплив, ми повинні також враховувати історичні уроки, зокрема досвід ОГАС, щоб зрозуміти, як краще використовувати ці технології на благо нашого суспільства.

Задля більшої ясності, ми можемо розглянути гіпотетичну ситуацію, в якій ОГАС був би реалізований за допомогою Uniswap та токенів.

В цьому контексті, кожен товар або послуга в економіці може бути токенізований. Токенізація - це процес перетворення активів (в даному випадку товарів і послуг) у цифрові токени на блокчейні. В результаті, ці товари і послуги можуть бути легко обміняні або торговані на Uniswap.

Розглянемо, наприклад, товар якогось виробника. Виробник може створити токен, що представляє цей товар, і початково пропонувати його в обмін на гроші або інші товари на Uniswap. Оскільки Uniswap використовує систему постійних продуктових ринків, токени будуть торговані вільно, а їх ціни будуть визначатися відносним попитом та пропозицією.

В такій економіці, що працює на основі токенів, ємність маркетмейкера Uniswap може забезпечити неперервну ліквідність для обміну товарів і послуг. Це б дозволило бізнесам і споживачам легко і ефективно торгувати та обмінювати свої товари і послуги.

Однак важливо зазначити, що реалізація такої системи на практиці стикнеться зі значними викликами. Насамперед, потрібно врахувати відмінності в стабільності та ліквідності різних токенів. Не всі товари і послуги можуть бути легко токенізовані або мати достатню ліквідність на Uniswap. Також існують питання регулювання, які потребують уважного вивчення та аналізу.

https://nakamoto.com/credible-neutrality/

Є одна річ, яка дозволяє розподіленій децентралізованій системі триматися купи і не вироджуватись у купу центрів, нічим не повʼязаних. Ця причина – віра в обʼєктивну справедливість системи, яку можна засвідчити особисто.

Термін "Credible Neutrality" або "Достовірна Нейтралітетність" вперше було використано Віталіком Бутеріним, одним з засновників Етеріуму, для опису принципу, який повинен керувати розробкою децентралізованих систем. Згідно з цим принципом, системи мають бути не тільки технічно надійними, але й справедливими та об'єктивними в своїх відносинах з користувачами.

Суть "Достовірної Нейтралітетності" полягає в тому, що децентралізована система має бути створена та виконана таким чином, щоб вона не фаворизувала ніякого конкретного учасника або групу учасників. Вона має діяти за правилами, які відомі всім, і ці правила повинні бути незмінними.

Цей принцип має особливу важливість в контексті децентралізованих фінансів (DeFi) і блокчейн-технологій. В цих системах нейтралітет та прозорість особливо важливі, оскільки вони мають вирішити проблему довіри між учасниками, які не мають можливості полагатися на централізовані авторитети, такі як банки або уряди.

Ідея "Достовірної Нейтралітетності" є актуальною не лише для розробників та користувачів децентралізованих систем, але й для ширшого суспільства. Вона змушує нас переосмислити наші уявлення про справедливість та об'єктивність в епоху цифрових технологій.

ОГАС не був сконструйований на відкритих даних. У блокчейні всі дані відкриті і публічні.

"Достовірна нейтральність" та відкриті дані — це два ключові стовпи, на яких має спиратися сучасне цифрове суспільство, особливо у контексті децентралізованих технологій. Вони разом формують ґрунтовну основу для забезпечення прозорості, справедливості та доступності у таких вітально важливих сферах, як громадські послуги, економіка та управління.

Відкриті дані, у своїй суті, становлять вільно доступну для використання інформацію, вільну від обмежень, що стосуються авторських прав, патентів чи інших форм контролю. Вони відіграють важливу роль в підтримці прозорості, оскільки дозволяють громадськості мати вільний доступ до інформації, що забезпечує можливість контролю та участі в прийнятті рішень.

Об'єднуючи "вірогідну нейтральність" з відкритими даними, можливо створити міцну основу для справедливого та прозорого цифрового суспільства. В Україні, країні, що продовжує боротися за глибокі реформи і прозорість в усіх сферах життя, ці принципи можуть стати ключовими в побудові ефективного, справедливого та включного цифрового майбутнього.

Цифрова економіка розвивається наживо на наших очах. Але ідея цифрової економіки не нова і важливо вчитись на попередніх зусиллях, вдосконалюючи їх, і надихатись першопрохідцями незвіданих глибин кібернетики.
Попереду стоять дилеми токенізації товарів і послуг, дилема конфіденційності даних користувачів і відкритості даних, новітні методи криптографії, які відкривають далекі фронтири цифрової економіки.

В статті детально не розкривається біографія і наукові надбання Глушкова, як і неймовірні деталі життя і майбутнього кібернетків Радянської України. Для цього рекомендую статтю Радіо Свобода:

https://www.radiosvoboda.org/a/ukrainian-cybernetics-glushkov/28703734.html

В статті розглядається Uniswap як приклад Автоматичного Маркет Мейкера на блокчейні, хоча це не перша лінійна система АММ, як і не перший AMM на блокчейні.