Іванко приходить додому дуже сердитий, бо Марічка дала йому після сватання гарбуза. Мати звідать: – Іване, што ся стало? – Та Марічка дала ми гарбуза!Мати позерать мовчки секунду-другу, а потім каже: – Збирайся! – Я ни йду нікуди.– Я казала збирайся і не пискуй! Прийшли вони до Маріччиної матері: – Ваша Маря мому Іванові гарбуза дала. – Но та пак што я зроблю, то вона рішає. Іванова мати: – Іване, олем знімай гаті! – Мамо, я не буду!!! – Я казала: знімай гаті!!! Іван зняв гаті, а Марьина мати...

Іванко приходить додому дуже сердитий, бо Марічка дала йому після сватання гарбуза. Мати звідать: – Іване, што ся стало? – Та Марічка дала ми гарбуза!Мати позерать мовчки секунду-другу, а потім каже: – Збирайся! – Я ни йду нікуди.– Я казала збирайся і не пискуй! Прийшли вони до Маріччиної матері: – Ваша Маря мому Іванові гарбуза дала. – Но та пак што я зроблю, то вона рішає. Іванова мати: – Іване, олем знімай гаті! – Мамо, я не буду!!! – Я казала: знімай гаті!!! Іван зняв гаті, а Марьина мати...

Прилетіли американці на Місяць. Висадилися. Дивляться, в кратері люди якісь сидять, постелена верета, цибуля, сало, паленка, збоку лежать коцкасті сумки... Охренівший командир американського екіпажу підходить і запитує:Хто ви такі???Закарпатці!А що ви тут робите?Як шо, на заробітки приїхали!НА МІСЯЦЬ???Та чом на місяць, на півгода як мінімум!

Прилетіли американці на Місяць. Висадилися. Дивляться, в кратері люди якісь сидять, постелена верета, цибуля, сало, паленка, збоку лежать коцкасті сумки... Охренівший командир американського екіпажу підходить і запитує:Хто ви такі???Закарпатці!А що ви тут робите?Як шо, на заробітки приїхали!НА МІСЯЦЬ???Та чом на місяць, на півгода як мінімум!

Заходить покупець до супермаркету і питає в касира: – Ци маєте парадички? Касир: – Йой, не знаю, зазвідайте у менеджера. Менеджер на те ж питання: – Йой, не знаю, зазвідайтеся в адміністратора. Адміністратор: – Йой, не знаю, зазвідайтеся ви директора! Директор довго думає, а потім горлає через увесь зал до прибиральниці: – Тютко Ма-а-арьо!!! Ци є в нас парадички? Тютка Маря виглядає через двері й тяжко зітхає: – Кілько вам раз казати, же сесе АБВ Техніка, а "Сільпо" етажом ниже.

Заходить покупець до супермаркету і питає в касира: – Ци маєте парадички? Касир: – Йой, не знаю, зазвідайте у менеджера. Менеджер на те ж питання: – Йой, не знаю, зазвідайтеся в адміністратора. Адміністратор: – Йой, не знаю, зазвідайтеся ви директора! Директор довго думає, а потім горлає через увесь зал до прибиральниці: – Тютко Ма-а-арьо!!! Ци є в нас парадички? Тютка Маря виглядає через двері й тяжко зітхає: – Кілько вам раз казати, же сесе АБВ Техніка, а "Сільпо" етажом ниже.

Сидить Путiн у себе в офiсi. Дзвiнок. "Альо! Пане росiйський президенте? То Цильо туй из Андрашовцю, з пивної дзвонит. Задзвонив'iм, жеби вам уповiсти, же ми тут вам офiцiяльно войну декларуєме!" "Харашо, Василий, – вiдповiдає Путiн, – Ето дєйствiтельно важная новость! А у вас бальшая армiя?" "Йой, но зараз, малинько почекайте - каже Цильо, зробивши деякi розрахунки, - в нюй є я, муй кум Мішко, сусiда Пітю i всi шо туй зо мнов у преферанс грали. То нас ушитких вiсiм!" Путiн зробив паузу....

Сидить Путiн у себе в офiсi. Дзвiнок. "Альо! Пане росiйський президенте? То Цильо туй из Андрашовцю, з пивної дзвонит. Задзвонив'iм, жеби вам уповiсти, же ми тут вам офiцiяльно войну декларуєме!" "Харашо, Василий, – вiдповiдає Путiн, – Ето дєйствiтельно важная новость! А у вас бальшая армiя?" "Йой, но зараз, малинько почекайте - каже Цильо, зробивши деякi розрахунки, - в нюй є я, муй кум Мішко, сусiда Пітю i всi шо туй зо мнов у преферанс грали. То нас ушитких вiсiм!" Путiн зробив паузу....